Комунальний заклад "Харківський фізико-математичний науковий ліцей № 27 Харківської міської ради"

 





ЯКЩО КРИВДНИКОМ Є ВАША ДИТИНА

БАТЬКАМ: дитині-агресору увага та допомога потрібні не менше, ніж тій,
яка страждає від булінгу.

 

Якщо кривдником є ваша дитина

 

Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та «крутими». Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Батькам складно повірити в те, що їхня дитина може ображати інших, але це таки трапляється.  Батьки можуть допомогти дитині змінитись і почати добре спілкуватися зі своїми однокласниками.

 

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

 

  • Не співчуває іншим.
  • Любить командувати.
  • Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.
  • Часто свариться із братами й сестрами.
  • Імпульсивна.
  • Має нестабільні стосунки з друзями.
  • Занадто категорична, ділить світ на чорне і біле
  • Легко зривається на негативні судження або дії щодо інших.
  • Любить самостверджуватися і керувати, маніпулює іншими дітьми в іграх.

 

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині?

 

Якщо ви зрозуміли, що ваша дитина – булер, негайно дійте:

 

  • Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто діти так поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни у сім’ї.
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на фактах, а не на припущеннях.
  •  Не применшуйте серйозності ситуації. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.
  • Поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносять цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести та інше.
  • Діти-агресори заперечують булінг так довго, наскільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може зашкодити не лише жертві, але й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників конфлікту.
  •  Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка – серйозна проблема, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити насильство.
  •  Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоби впевнитись — дитина прагне змінити ситуацію.
  •  Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може лише посилити агресію і невдоволення.
  •  Не слід концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, відсторонюється від почуттів іншої людини.
  •  Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
  • Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, над яким потрібно працювати.