Поради батькам
БАТЬКАМ: Як зрозуміти, що вашу дитину булять у школі та допомогти?
Більшість дітей, особливо хлопчики та діти старшого віку, скоріше за все не стануть розповідати батькам або дорослим про те, що у школі їх хтось залякує, тому дуже важливо проявити пильність за наявності можливих ознак залякування:
- дитина приходить додому з порваним, пошкодженим або відсутнім одягом, підручниками чи іншими речами;
- має нез’ясовні порізи, удари й подряпини;
- має дуже обмежене коло друзів, з якими проводить час;
- боїться ходити до школи пішки або брати участь у різних заходах з однолітками;
- обирає довгий «нелогічний» маршрут, ідучи в/зі школи;
- виглядає сумною, пригніченою, зі сльозами на очах;
- часто скаржиться на головні болі, болі у шлунку або інші тілесні недуги;
- погано спить або бачить тривожні, кошмарні сни;
- проявляє тривогу й занепокоєння, а також страждає від низької самооцінки;
- втратила апетит.
Що робити, якщо ви підозрюєте, що вашу дитину залякують?
- Розкажіть своїй дитині, що ви стурбовані й дуже хотіли б допомогти. Ось деякі запитання, які сприяють розвитку діалогу.
- Прямі запитання: «Я турбуюся про тебе. Чи є якісь діти у школі, які, можливо, чіпляються до тебе чи кривдять тебе?», «Чи є якісь діти в школі, які дражнять тебе, хоч і не дуже сильно?», «Чи є якісь діти у школі, які навмисне пропускають або не пропускають тебе в коридорі, залишають у класі або виганяють з нього?».
- Більш тонкі запитання: «Чи є в тебе особливо вірні друзі? Хто вони? Як ви з ними проводите час під час перерви ?», «Чи є у школі якісь діти, які тобі дуже не подобаються? За що ти їх не любиш? Вони коли-небудь відбирали в тебе якісь речі?».
Якщо ви отримали інформацію від своєї дитини або персоналу школи, яка дає вам підстави вважати, що дитину дійсно залякують, ви можете їй допомогти:
- Не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника.
- Навчіть свою дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
- Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
- Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
- Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до заступника або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного освітнього середовища для кожної дитини.
- Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
- Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді у неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.
Якщо дитина стала жертвою булінґу, скажіть їй:
- Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
- Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
- Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
- Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
- Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
- Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).