Комунальний заклад "Харківський фізико-математичний науковий ліцей № 27 Харківської міської ради"

 





Поради батькам

БАТЬКАМ:  Як зрозуміти, що вашу дитину булять у школі та допомогти?

 

Більшість дітей, особливо хлопчики та діти старшого віку, скоріше за все не стануть розповідати батькам або дорослим про те, що у школі їх хтось залякує, тому дуже важливо проявити пильність за наявності можливих ознак залякування:    

 

  • дитина приходить додому з порваним, пошкодженим або відсутнім  одягом, підручниками чи іншими речами;
  • має нез’ясовні порізи, удари й подряпини;
  • має дуже обмежене коло друзів, з якими проводить час;
  • боїться ходити до школи пішки або брати участь у різних заходах з однолітками;
  • обирає довгий «нелогічний» маршрут, ідучи в/зі школи;
  • виглядає сумною, пригніченою, зі сльозами на очах;
  • часто скаржиться на головні болі, болі у шлунку або інші тілесні недуги;
  • погано спить або бачить тривожні, кошмарні сни;
  • проявляє тривогу й занепокоєння, а також страждає від низької самооцінки;
  • втратила апетит.

 

Що робити, якщо ви підозрюєте, що вашу дитину залякують?

 

  • Розкажіть своїй дитині, що ви стурбовані й дуже хотіли б допомогти. Ось деякі запитання, які сприяють розвитку діалогу.
  • Прямі запитання: «Я турбуюся про тебе. Чи є якісь діти у школі, які, можливо, чіпляються до тебе чи кривдять тебе?», «Чи є якісь діти в школі, які дражнять тебе, хоч і не дуже сильно?», «Чи є якісь діти у школі, які навмисне пропускають або не пропускають тебе в коридорі, залишають у класі або виганяють з нього?».
  • Більш тонкі запитання: «Чи є в тебе особливо вірні друзі? Хто вони? Як ви з ними проводите час  під час перерви ?», «Чи є у школі якісь діти, які тобі дуже не подобаються? За що ти їх не любиш? Вони коли-небудь відбирали в тебе якісь речі?».

 

Якщо ви отримали інформацію від своєї дитини або персоналу школи, яка дає вам підстави вважати, що дитину дійсно залякують, ви можете їй допомогти:

 

  • Не варто відразу конфліктувати з батьками кривдника.
  • Навчіть свою дитину неагресивних способів протистояти булінгу – нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.
  • Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити з розправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.
  • Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків. Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.
  • Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до заступника або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного освітнього середовища для кожної дитини.
  • Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
  • Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді у неї буде більш широке коло спілкування й більше друзів.

 

Якщо дитина стала жертвою булінґу, скажіть їй:

 

  • Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
  • Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
  • Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
  • Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
  • Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).